03 жовтня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів, який був зареєстрований за номером 6232 від 23.03.2017 та мав умовну назву "реформа судової системи". "За" проголосували 234 нардепа. Перед голосуванням частина нардепів вимагали від спікера Андрія Парубія заявити про не персональне голосування. Але Парубій поставив закон на голосування, попросивши не голосувати чужими картками. Згідно прийнятих змін до Кримінально-процесуального кодексу та Закону України "Про судову експертизу" в Україні в кримінально та цивільному судочинстві заборонено залучати у якості експертів фахівців з відповідних галузей знань, крім державних експертів та експертів, яких внесено до Державного реєстру атестованих судових експертів". У кримінальному процесі сторони кримінального процесу, в тому числі і сторона захисту, позбавляються права самостійно вибирати і залучати судового експерта. Повноваження залучати експерта матимуть тільки слідчий суддя і суд (ст. 242, 243, 244, 332, 509 КПК згідно редакції законопроекту). "Попередній аналіз тексту законопроекту показує, що окремі його положення не враховують конституційних приписів, не узгоджуються з іншими законодавчими актами, що містять внутрішні неузгодженості, не враховують європейських стандартів чіткості, ясності, зрозумілості, стислості, послідовності, ефективності, результативності й пропорційності закону", - йдеться у висновку Головного юридичного управління парламенту. Також було висловлене застереження, що новий закон ускладнює доступ громадян до судочинства і нівелює гласність судових засідань. Крім того, в законопроект була включена поправка, яка суттєво скорочує терміни досудового розслідування до 3-6 місяців з 6-12 місяців відповідно.

Крім того, прийнятий законопроект має богато критичних суперечностей щодо змін в судово-експертній діяльності. Наприклад, в частині 2 статті 9 ЗУ "Про судову експертизу" зазначається, що особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом, проте в Україні відсутня норма як б в кримінальному, цивільному або в адміністративному судочинстві, надавала б можливість залучення стороні процесу фахівця, який не є працівником державної установи або який не є аттестованим судовим експертом. Крім того, згідно нової статті під номером 7-1, яка має назву "Підстави проведення судової експертизи" вказано, що підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб", проте також в законодавстві Україні скасовано право, наприклад в кримінальному процесі стороні захисту самостійно залучати експерта на договірних підставах, таким чином актуально виникає питання, а згідно якого діючого в Україні закону можливо скористатися даною нормою ЗУ "Про судову експертизу", якщо відповідні статті КПК, ЦПК або КАС чи КУпАП таку можливість забороняють і виключень не передбачають? Але ж всім відомо, що перелік судових експертиз за яким Міністерство юстиції України присвоює кваліфікації судового експерта з певної спеціальності не є вичерпним та існує велика кількість судових експертиз, які взагалі судами, слідчими можуть призначатися дуже рідко, що ставить під сумнів доцільність вводити під них самостійну експертну спеціальність та виділяти кошти на утримання певних державних судових експертів, які будуть дуже рідко залучатися, а посади яких для держави будуть збитковими, проте зарплату з Державного бюджету вказані експерти повинні будуть отримувати, що і обумовлювало раніше існування в Законі України "Про судову експертизу" так званої "частини 4 статті 7", яка надавала можливість для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, залучати крім судових експертів також інших фахівців з відповідних галузей знань. Проте, така можливість згідно прийнятого закону законотворцями була виключена.

На думку відомого юриста, експерта Українського інституту майбутнього, к.ю.н. Дениса Монастирського, яку він виклад в своєму пості від 04.10.2017 на Інтернет-сайті ЦЕНЗОН.НЕТ під назвою "Поправка Лозового до КПК: Як виправити непоправне?" щоб виправити непоправне існує чотири варіанти (текст наведений авторський в оригіналі):

Варіант 1. Підготовка і внесення змін до КПК окремим законом.

Це найбільш правильний і зрозумілий шлях виправлення помилки. Проте, для цього потрібен значний час і політична воля, яка, як правило, зникає разом з голосуванням первинного закону. До того ж, набрання сили запропонованою поправкою одразу створює підстави для масового закриття кримінальних проваджень.

Варіант 2. Вето Президента.

Впевнений, що вето не буде. По-перше, Президент - автор реформи і навіть одна смертельна поправка не вплине на підписання закону. По-друге, повторне голосування не дасть того самого результату, що відбувся 3 жовтня. Плаваюча більшість швидше за все вдруге не сформується на підтримку цього закону (чи законів). Висновок: це законно, але не реально.

Варіант 3. Використання механізму усунення неузгодженостей та неточностей у прийнятому законі, передбаченого статтею 131 Регламенту ВР України.

Згідно Регламенту Голова Верховної Ради України може внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо усунення таких неточностей чи неузгодженостей. Проте, це має бути як ініціатива Голови профільного комітету Руслана Князевича, так і ініціатива Голови парламенту, що буває вкрай рідко. Прикладом може бути закон «Про приватну детективну (розшукову) діяльність», який був прийнятий парламентом 13.04.2017 і в якому потрібно було прибрати внутрішні неузгодженості, проте згода зазначених діячів парламенту не була досягнута.

Варіант 4. Зміна поправки вже відбулась і депутати проголосували за неконфліктну редакцію.

Справа в тому, що поправки були проголосовані в редакції комітету (згідно рішення від 3 жовтня). І ця редакція могла відрізнятись від первинної версії поправки. Цей варіант можна буде перевірити лише побачивши текст, підписаний Головою Верховної Ради.

У будь-якому випадку, проблему варто вирішувати. Для суспільства у кінцевому рахунку все одно, який з перелічених (чи інших) варіантів буде використано. 

Нище наводяться деякі зміни, які стосуються судової експертизи і вносяться в Кримінальний процесуальний кодекс України та Закон України "Про судову експертизу" законопроектом 6232.

У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 9 - 13, ст. 88 із наступними змінами):

у статті 242 "Підстави проведення експертизи":
частину першу викласти у такій редакції:

«1. Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права»;

абзац перший частини другої викласти у такій редакції:

«2. Слідчий або прокурор забов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо:»;

статтю 243 викласти у такій редакції:
«Стаття 243. Порядок залучення експерта
1. Експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження»;

статтю 244 викласти у такій редакції:
«Стаття 244. Розгляд слідчим суддею клопотання про проведення експертизи

1. У разі, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, сторони кримінального провадження мають право звернутися з клопотанням про проведення експертизи до слідчого судді

2. У клопотанні зазначається:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання;

4) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом.
До клопотання також додаються копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

3. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п’яти днів із дня його надходження до суду. Особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли її участь визнана слідчим суддею обов’язковою.

4. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог частини другої цієї статті, повертає його особі, яка його подала, про що постановляє ухвалу.

5. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення клопотання.

6. Слідчий суддя задовольняє клопотання, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням доведе, що для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта.

Слідчий суддя самостійно визначає експерта, якого необхідно залучити, або експертну установа, якій необхідно доручити проведення експертизи.

7. До ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи включаються запитання, поставлені перед експертом особою, яка звернулася з відповідним клопотанням. Слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою, що звернулася з відповідним клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.

8. При задоволенні клопотання про залучення експерта слідчий суддя у разі необхідності має право за клопотанням особи, що звернулася з клопотанням про залучення експерта, вирішити питання про отримання зразків для експертизи відповідно положень стаття 245 цього Кодексу.

9. Висновок експерта, залученого слідчим суддею, надається особі, за клопотанням якої він був залучений»;

Частину другу статті 332 "Проведення експертизи за ухвалою суду", а саме:

"Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо" доповнити новим пунктом 3 такого змісту: «3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності".

у статті 509 "Психіатрична експертиза" слова «залучити експерта (експертів)» замінити словами «зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів)».

У Законі України "Про судову експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232 із наступними змінами):

1) текст статті 1 "Поняття судової експертизи" викласти у такій редакції:
"Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду";

2) в абзаці другому частини першої статті 4 "Гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку" слово "процесуальним" замінити словами "визначеним законом" - кінцевий варіант - Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: "визначеним законом порядком призначення судового експерта";

3) статтю 6 "Забезпечення умов праці судового експерта за місцезнаходженням об'єктів дослідження" після слова "призначили" доповнити словами "або за замовленням яких вона проводиться" - кінцевий варіант "Якщо судову експертизу необхідно провести на місці події або за місцезнаходженням об'єкта дослідження, особа або орган, які її призначили або за замовленням яких вона проводиться, повинні забезпечити судовому експертові безперешкодний доступ до об'єкта дослідження і належні умови праці";

4) у статті 7 "Суб'єкти судово-експертної діяльності ":

а) частину першу викласти в такій редакції:
«Судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом»

б) частину четверту виключити, яка має такий зміст: "Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань". Цивільний процес також не надає можливість залучення у якості експерта фахівця з відповідних галузей знань. Так, згідно частини 2 статті 53 ЦПК: "Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу», і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів".

5) доповнити Закон статтею 7-1 такого змісту:
"Стаття 7-1. Підстави проведення судової експертизи
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб";

7) частину другу статті 9 "Державний Реєстр атестованих судових експертів" викласти в такій редакції:
"Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом";

8) статтю 10 "Особи, які можуть бути судовими експертами" доповнити частиною п'ятою такого змісту:
"До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов'язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу ІІІ цього Закону";

9) частину першу статті 11 "Особи, які не можуть бути судовими експертами" після слів "залучатися до" доповнити словами "проведення судової експертизи та"; - кінцевий варіант - "Не може залучатися до проведення судової експертизи та виконання обов’язків судового експерта особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною, а також та, яка має не зняту або не погашену судимість, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення або дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта".

10) абзац перший частини першої статті 12 "Обов'язки судового експерта" після слова "судочинства" доповнити словами "та підстави проведення експертизи"; - кінцевий варіант - "Незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов'язаний"

11) пункт 1 частини першої статті 13 "Права судового експерта" викласти в такій редакції. Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право:
"1) подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи";

12) у статті 14 "Відповідальність судового експерта" слова "дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної" замінити словом "юридичної". - кінцевий варіант - Судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.

13) статтю 18 викласти в такій редакції:
«Стаття 18. Оплата праці та соціальний захист судових експертів"

Заробітна плата працівників державних спеціалізованих установ (невійськовослужбовців і тих, що не мають звань рядового і начальницького складу), які мають кваліфікацію судового експерта, складається з посадового окладу, надбавок, доплат до нього, премій та інших виплат, розмір і порядок встановлення яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Працівникам державних спеціалізованих установ (невійськовослужбовцям і тим, що не мають звань рядового і начальницького складу), які мають кваліфікацію судового експерта посадові оклади встановлюються у розмірі не менше 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, особам, у період роботи на посадах судових експертів (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), пенсії, призначені відповідно до законодавства України, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Особливості встановлення розмірів посадових окладів, надбавок, доплат, премій та інших виплат працівникам державних спеціалізованих установ Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, які мають кваліфікацію судового експерта, визначаються чинним законодавством України для військовослужбовців і тих, що мають звання рядового і начальницького складу.

14) Доповнити статтею 18-1 такого змісту:
Стаття 18-1. Щорічні та додаткові відпустки судових експертів
Працівникам державних спеціалізованих установ, які мають кваліфікацію судового експерта, надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством України не передбачено більш тривалої відпустки.

Працівникам державних спеціалізованих установ, які мають кваліфікацію судового експерта, за кожний рік роботи на посадах керівних працівників, судових експертів, наукових працівників цих установ, по досягненню п’ятирічного стажу роботи з урахуванням попереднього стажу роботи за фахом на посадах судових експертів, державних службовців і наукових працівників, надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більше як 15 календарних днів.

Особливості відпусток працівникам державних спеціалізованих установ Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, які мають кваліфікацію судового експерта, визначаються чинним законодавством України для військовослужбовців і тих, що мають звання рядового і начальницького складу.»

Картка законопроекту 6232 від 23.03.2017 (стосовно змін до судово-експертної діяльності читати потрібно текст законопроекту до другого читання, розділ IV)http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61415 

Для довідки наводяться підстави визнавати ту або іншу особу судовим експертом згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу та інших законодавчих актів

частина 2 статті 53 "Експерт" Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 № 1618-IVтекст статті: Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.

частина 1 статті 69 "Експерт" Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651-VI текст статті: Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.

частина 2 статті 66 "Експерт" Кодекса адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV - текст статті: Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

абзац 1 статті 273 "Експерт" Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Xтекст статті: Експерт призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі, коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

стаття 31 "Участь в судовому процесі судового експерта" Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991 № 1798-XIIтекст статті: В судовому процесі може брати участь судовий експерт. Права, обов’язки та відповідальність судового експерта визначаються цим Кодексом та Законом України “Про судову експертизу”. Примітка: При встановленні статусу судового експерта сторона процесу, суду слід також керуватись і Законом України «Про судову експертизу».

За інформацією http://zakon2.rada.gov.ua

 24 октября 2017

Cloudy

7°C

Николаев

Cloudy

Новини