04 червня 2018 року прес-служба СБУ на офіційному Інтернет - сайті відомства опублікувала інформацію під заголовком "Психологічна експертиза з використанням поліграфу зробила обґрунтовані висновки щодо намірів Надії Савченко - СБУ" [13]. В якій зазначалося, що 11.04.2018 року слідчі Головного слідчого управління СБ України у кримінальному провадженні за підозрою Рубана В.В. та Савченко Н.В. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ст. 112, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України призначили комісійну судову психологічну експертизу з використанням поліграфа, проведення якої було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Предметом експертного дослідження було виявлення психофізіологічних реакцій (виявлення щирості / нещирості при надання відповіді так / ні) на певні питання.

Оскільки судова експертиза (висновок експерта) в кримінальному процесі згідно частини 2 cтатті 84 КПК України є лише процесуальним джерелом доказів, який наперед доказової сили не має (частина 2 статті 94 КПК України) і в майбутньому ще буде оцінений судом на предмет його належності, допустимості, достовірності, а у сукупності зібраних доказів перевірений ще з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення (частина 1 статті 94 КПК України), то здійснення певного наукового огляду оприлюднених за наслідком проведеної експертизи результатів є доволі актуальним і дозволяє як судовим експертам, так і сторонам кримінального процесу, лише більш якісно і відповідально готуватись до судового розгляду з метою доведення і встановлення істини по справі, а іншим фахівцям як в галузі права, так і поліграфологам дослідити достатньо важливі речі, які на теперішній час присутні в практиці українських поліграфологічних досліджень.

Для довідки: у відповідності до пункту 6.8.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами внесеними наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2015 № 1350/5) предметом опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп’ютерного поліграфа є отримання орієнтувальної інформації [6]. Згідно Ухвали від 12 листопада 2015 року Колегії суддів cудової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по кримінальній справі № 5-2095КМ15 порушеної за ч. 1 ст. 115 КК України не допустимо за допомогою досліджень на поліграфі визначати достовірність показань учасників судового процесу [7]. 

Так як у наведеній слідством інформації термін "фізіологічні реакції" позначався разом у дужках з іншим висловлюванням, а саме "виявлення щирості / нещирості при надання відповіді так / ні", то достатньо цікавою в цьому контексті є думка таких вчених як Панченко М.М. [8], Скрябіної В.Б. [9], які описали поняття щирість як принцип свідомої прихильності людини до правди, тобто її правдивість. Нещирість навпаки, постає як порушення норм правдивості. Поняття щирість згідно позиції вчених є комплексним терміном (більше лінгвістичним, ніж психологічним, з причини того, що в психологічній літературі є більш коректне поняття "схильність особи до соціально бажаної поведінки"), обумовленим прагматикою ситуації інтеракції. Проблема розпізнавання щирості може бути викликана етикетизацією спілкування, використанням соціально схвалюваних штампів-кліше. Вираження та розпізнавання щирості взагалі залежить від різноманітних лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів. Крім того, згідно українського психологічного словника [16], щирість - необхідна, але не достатня моральна характеристика вчинку, оскільки людина може щиро помилятися. Синімічними поняттями щирості є правдивість, чесність. В російсьмовних психологічних словниках [17, 18] як 1990 року, так і 2009 року видання, термін "щирість" взагалі не визначений та не наведений. Проте, соціальна бажаність або ефект соціальної бажаності як вказує Павлова О.В. [10, 11] це феномен, за якого суб’єкт підсвідомо намагається відповідати очікуванням дослідників (як вважає суб’єкт), а також схильність або установка представляти себе з найбільш вигідної для себе сторони, тенденція відповідати на питання згідно з соціальними нормами.

У разі порівняння поняття правдивості з терміном правдивість наведеному у Кримінальному процесуальному кодексі України (надалі - КПК України), ми можемо побачити, що він здебільшого використовується у значенні "правдиві показання" і виступає у якості правового поняття в статтях: 66, 67, 96, 226, 352, 353, 354, 459. Термін достовірність в Кримінальному процесуальному кодексі України описується у значенні "достовірність або недостовірність доказів," і виступає у якості правового поняття в статтях: 42, 85, 94, 96, 97, 225, 272, 273, 356, 415, 433 [12]. В єдиній статті 96 КПК України поняття правдивості і достовірності співставляються між собою.

В судовій психологічній експертизі з використанням поліграфа стосовно Н. Савченко, питання, які підлягали дослідженню експертами були сформульовані у наступному вигляді [13]:

1. Чи виявляються у Савченко Н.В. у ході психофізіологічного дослідження із використанням поліграфу психофізіологічні реакції, які свідчать про те, що вона вчиняла незаконні дії спрямовані на насильницьке повалення конституційного ладу та захоплення державної влади, чи обговорювала можливість народного повстання, чи бажала змінити владу в Україні в неконституційний спосіб, чи розробляла плани, чи вступала в змову, чи підшукувала та перевозила заборонені законом предмети, чи залучала з цією метою співучасників (пособників, виконавців), чи доводила плани до можливих співучасників, а саме: Рубана В.В., Захарченка О.В., Тимофєєва О.Ю.?

2. Чи виявляються у Савченко Н.В. у ході психофізіологічного дослідження із використанням поліграфу психофізіологічні реакції, які свідчать про те, що вона вчиняла незаконні дії спрямовані на готування до посягання на життя Президента України, народних депутатів України, Прем’єр-міністра України, Секретаря РНБО, членів Кабінету Міністрів України, керівників політичних партій, у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю, чи розробляла плани, чи вступала в змову, чи підшукувала та перевозила заборонені законом предмети, чи залучала з цією метою співучасників (пособників, виконавців), чи доводила плани до можливих співучасників, а саме: Рубана В.В., Захарченка О.В., Тимофєєва О.Ю.?

3. Чи виявляються у Савченко Н.В. у ході психофізіологічного дослідження із використанням поліграфу психофізіологічні реакції, які свідчать про те, що вона вчиняла незаконні дії спрямовані на підготовку до терористичного акту в м. Києві, зокрема у будівлі Верховної Ради України, в «Урядовому кварталі», а саме: дії щодо застосування зброї, вчинення вибуху, доведення планів до можливих співучасників (Рубана В.В., Захарченка О.В., Тимофєєва О.Ю.), а також інші дії, які створювали небезпеку для життя і здоров’я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, за попередньою змовою групою осіб, що могли призвести до загибелі людей?

4. Чи виявляються у Савченко Н.В. у ході психофізіологічного дослідження із використанням поліграфу психофізіологічні реакції, які свідчать про те, що вона, сприяла діяльності терористичної організації «ДНР», співробітничала з представниками «ДНР» з питань незаконного обігу зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, вважала, що військовослужбовці спеціальних сил ЗС України на підставі бойового розпорядження виконують спеціальне завдання з перевезення зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв з непідконтрольної території, вважала, що військовослужбовці сил спеціальних операцій ЗС України провокують її вчинити злочини, вважала, що військовослужбовці сил спеціальних операцій ЗС України здійснюють аудіо-, відеофіксацію спілкування з нею?

За результатами проведеного дослідження комісією експертів надано категоричні висновки про наявність у Савченко Н.В. позитивних психофізіологічних реакцій, які свідчать, зокрема, про те, що:

1. Савченко Н.В. обговорювала плани насильницького повалення конституційного ладу, брала участь у незаконних діях з поваленням конституційного ладу та особисто готувала насильницьке повалення конституційного ладу. 

2. Савченко Н.В. обговорювала плани збройного захоплення влади та брала участь у підготовці збройного захоплення влади, для чого з метою насильницького повалення конституційного ладу та захоплення державної влади підшукувала та перевозила зброю. 

3. Розроблені плани з насильницького повалення конституційного ладу та захоплення державної влади Савченко обговорювала з Рубаном В.В., Захарченком О.В., Тимофєєвим О.Ю. Савченко Н.В. обговорювала зі спільниками плани вбивства керівників держави, зокрема особисто розподіляла ролі в замахах. Нею був розроблений чіткий план вбивства керівників держави, вона домовлялася зі спільниками, хто і що має робити під час замаху на вбивство керівників держави.

4. Свої плани вона (Савченко - прим.) доводила до Тимофєєва О.Ю. та Рубана В.В.

5. Савченко готувалася здійснити теракт в "Урядовому кварталі" та будівлі Верховної Ради.

Разом з тим експерти не виявили позитивних психофізіологічних реакцій на питання поставлені стороною захисту, зокрема: 

1. Чи бажала Савченко Н.В. змінити владу в Україні в конституційний спосіб, чи вважає вона діяльність Президента України, народних депутатів України, Прем’єр-міністра України, Секретаря РНБО, членів Кабінету Міністрів України, керівників політичних партій злочинною.

У зв’язку зі свідомою протидією Савченко Н.В. проведенню судової психологічної експертизи з використанням поліграфу комісія експертів не змогла поставити Савченко Н.В. всі запитання, а проведення експертизи було припинене.

Науково-правовий коментар: поняття психофізіологічні реакції, в контексті проведення експертизи з застосуванням поліграфа, на теренах пострадянського простору, вперше було офіційно використано в російському варіанті експертних питань в 2006 році викладеному у Видовій експертній методиці проведення психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа [1]. Однак в подальшому, наказом Міністерства юстиції Росії від 19.09.2017 № 169 "Про внесення змін до додатка N 1 та N 2 до наказу Мін'юсту Росії від 27.12.2012 N 237" Про затвердження Переліку родів (видів) судових експертиз, що виконуються в федеральних бюджетних судово-експертних установах Мін'юсту Росії, і Переліку експертних спеціальностей, за якими надається право самостійного виробництва судових експертиз" [2] найменування виду судової експертизи «Дослідження психології та психофізіології людини» і експертної спеціальності в РФ було змінено з виключенням "дослідження психофізіології людини", яке Мінюстом РФ раніше спеціально було введено саме для використанням поліграфа. Така поведінка Міністерства юстиції РФ [3] була обумовлена тим фактом, що станом на момент підготовки нормативного документу, тобто на 2017 рік, дане відомство так і не отримало даних, що такі дослідження науково обгрунтовані в РФ і визнаються допустимими доказами. Таким чином, становлення психофізіологічної експертизи як особливого виду експертної діяльності в РФ було визнано як таке, що не відбулося. В рамках судових психологічних експертиз мінюстом РФ було запропоновано проводити тільки дослідження психології людини. В США поняття відсутності значимих фізіологічних реакцій або No Significant Physiological Responses (NSPR or NSR), та наявності значимих фізіологічних реакцій або Significant Physiological Responses (SPR or SR) було прийнято у Федеральному уряді США для формулювання і позначення результату стосовно лише поліграфологічної перевірки благонадійності персоналу при кадровому відборі, а не в судовій експертизі, щоб у такий спосіб підкреслити той факт, що відбіркові обстеження не мають високій, абсолютній вірогідності, оскільки поліграфологічні методики, які застосовуються при кадровому відборі відрізняються від іншої групи тестів (методик), які отрали назву "доказових  методів" і були рекомендовані для застосування в судовій експертизі. Таким чином, отриманий результат за наслідком використання поліграфа у кадровому відборі краще було сформулювати підкреслюючи лише відсутність (наявність) фізіологічного збудження (реакцій), ніж робити більш категоричні висновки про наявність (відсутність) саме ознак приховування певної інформації обстежуваним [14].

З урахування викладеного, в Україні було запропоновано та знайшло підтримку з боку суддів судових установ різних рівнів під час неофіційного обговорення в 2013 році після видання інформаційно-довідкового посібника "Використання психологічних знань в кримінальному провадженні, цивільних, адміністративних справах" (схваленого рішенням Координаційно-методичної ради ДНДЕКЦ МВС України) [15] застосування питання, рекомендованого для винесення на судово-психофізіологічну (психологічну) експертизу з використанням поліграфа в редакції запропонованої кандидатом психологічних наук, поліграфологом Назаровим О.А., яке наведено нище. До того ж, науковим обгрунтуванням досліджень з застосуванням поліграфа стали дані щодо надійності та валідності поліграфологічних методик (тестів) наведених в колективній науковій праці вчених поліграфологів Американської асоціації поліграфологів під назвою - "Мета-аналітичний огляд критеріїв точності перевірених поліграфологічних методів" (анг. - Meta-Analytic Survey of Criterion Accuracy of Validated Polygraph Techniques) опублікованих в науковому журналі Polygraph в 2011 році [4]. Так як результати досліджень професора Каліфорнійського університету (м. Сан-Франциско, США) Пола Екмана засвідчили, що форма приховування інформації або брехні не залежить від національності людини, її виховання, культурних традицій, в яких він виріс і інших соціальних відмінностей [5], то вище вказані результати американського наукового обгрунтування застосування поліграфологічних методів стали підставою для  належного і допустимого використання їх і в судочинстві України.

Приклад експертного питання:

1. Чи є у підекспертного психологічна установка на приховування (спотворення) орієнтовної інформації пов'язаної з обставинами скоєного злочину (вказується фабула справи)? Якщо є, то з якими обставини справи вона пов'язана?

Також, методично, рекомендується до доручення (ухвали, запиту фізичних (юридичних) осіб) про проведення експертизи (дослідження) з використанням поліграфа додавати пункт такого змісту:

"При проведенні судово-психофізіологічної експертизи (дослідження) щодо підекспертного просимо експертів (фахівців) звернути увагу на встановлювані судом (органом досудового слідства, зацікавленими особами, службою безпеки підприємства) в ході судового розгляду (провадження досудового розслідування, службової перевірки) кримінального провадження наступні обставини, а саме (далі описуються, які конкретно дії підекспертного встановлюються судом або досудовим слідством тощо):

- Чи робив підекспертний наприклад, будь-які насильницькі дії по відношенню до потерпілого?

- Чи перебував підекспертного в певному місці в день скоєння злочину?

- Чи бачив підекспертний певні речові докази?

- Чи тримав підекспертний певні речові докази в своїх руках, перебуваючи в певному місці і часу тощо".

Даний пункт забезпечує чітке позначення меж експертного дослідження для фахівця і максимально конкретизує коло тих обставин, які підлягають встановленню і цікавлять орган або осіб, що призначили експертизу (дослідження) та роблять уніфікованою саму процедуру проведення експертизи, яка стає незалежною ні від питань сторони захисту, ні від питань сторони звинувачення.

Висновки наукового огляду:

1. Психофізіологічні реакції як термін, який застосовувався в судовій експертизі Російській Федерації не знайшов підтримки з боку міністерства юстиції цієї країни та привів до виключення в 2017 році "дослідження психофізіології людини" з найменування виду судової експертизи, що на нашу думку не робить його вдалим для використання і в судочинстві України. Оскільки згідно Термінологічного довідника поліграфологічних термінів таке поняття як "відсутність (наявність) значимих фізіологічних реакцій" було прийнято у Федеральному уряді США для формулювання і позначення результату лише поліграфологічної перевірки благонадійності персоналу при кадровому відборі, внаслідок розуміння того факту, що дані відбіркові обстеження не мають високій, абсолютній вірогідності через не використання під час вивчення "доказових поліграфологічних методик (тестів)". Таким чином, отриманий результат було запропоновано краще сформулювати через відсутність (наявність) фізіологічного збудження (реакцій) при відповіді на питання, чим робити категоричні заяви про наявність (відсутність) ознак приховування певної інформації обстежуваним.

2. Поняття щирості не є суто психологічним терміном та на думку лінгвістів, вираження та розпізнавання щирості взагалі залежить від різноманітних лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів, встановлення яких не може вважатися компетенцією фахівця психолога. Наукове тлумачення терміну "щирість" лінгвістично пов'язано з юридичним терміном "правдивість", що не дає смоги його використовувати під час психологічних досліджень, оскільки питання права віднесені в нашій державі до компетенції суду, органів досудового слідства. Більш коректним психологічним виразом на заміну "щирості" слід вважати "соціально бажана поведінка людини", що підтверджується відповідними тестовими шкалами введеними в певні тестові психодіагностичні опитувальники (опитувальник BIDR, MMPI, CPI, EPI, шкала мотивації схвалення Кроуна-Марлоу).

3. В Україні, науковою обгрунтованістю досліджень з застосуванням поліграфа стали результати надійності та валідності поліграфологічних методик (тестів) описані в колективній науковій праці американських вчених поліграфологів "Мета-аналітичний огляд критеріїв точності перевірених поліграфологічних методів" опублікованої в 2011 році. Той факт, що форма приховування інформації або формування психологічної установки на приховування не залежить від національності людини, її виховання, культурних традицій, в яких вона зросла і інших соціальних відмінностей надає українським фахівцям можливість застосовувати вказані результати наукової роботи у вітчизняних юридично значущих ситуаціях, у тому числі судочинстві з обов'язковим додержанням встановлених американськими вченими науковими рекомендаціями.

Використані джерела:

1. Иванова Л.Н., Комиссарова Я.В., Пеленицын А.Б., Федоренко В.Н. Видовая экспертная методика производства психофизиологического исследования с использованием полиграфа // Инструментальная детекция лжи: реалии и перспективы использования в борьбе с преступностью: Материалы международного научно практического форума. Саратов: СЮИ МВД России, 2006. – с. 90-96.

2. Приказ Минюста России от 19.09.2017 № 169 "О внесении изменений в приложения № 1 и № 2 к приказу Минюста России от 27.12.2012 № 237 "Об утверждении перечня родов (видов) судебных экспертиз, выполняемых в федеральных бюджетных судебно-экспертных учреждениях Минюста России, и перечня экспертных специальностей, по которым представляется право самостоятельного производства судебных экспертиз в федеральных бюджетных судебно-экспертных учреждениях Минюста России" (зарегистрировано в Минюсте России 25.09.2017 № 48316). - Режим доступа: http://rulaws.ru/acts/Prikaz-Minyusta-Rossii-ot-19.09.2017-N-169/

3. СЭУ Минюста России будут проводить психологические исследования информационных материалов в целях содействия расследованию деятельности, направленной на побуждение детей к суицидальному поведению. - Режим доступа: http://minjust.ru/ru/novosti/seu-minyusta-rossii-budut-provodit-psihologicheskie-issledovaniya-informacionnyh-materialov 

4. American Polygraph Association. Meta-analytic survey of criterion accuracy of validated polygraph techniques. \\ Polygraph, 2011, № 40(4). - Р. 194-305. - Режим доступа: https://apoa.memberclicks.net/assets/docs/polygraph_404.pdf 

5. Пол Экман. Психология лжи. 4-е издание - СПб.: Питер, 2017. - 304 с.

6. Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами внесеними наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2015 № 1350/5). - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/go/z0705-98 

7. Ухвала від 12 листопада 2015 року Колегії суддів cудової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по кримінальній справі № 5-2095КМ15. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53570730 

8. Панченко Н.Н. Правда и искреность в экологической / неэкологической коммуникации / Н.Н. Панченко // Научный диалог. - 2012. - № 12: Филология. - С. 124-135.

9. Скрябіна В.Б. Поняття "щирість" / В. Б. Скрябіна // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Філологічна. - 2013. - Вип. 38. - С. 119-120.

10. Павлова О.В. Вплив мотивації схвалення на самопрезентацію // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПНУ. — 2011. — т. XIII, ч.3. — с. 286—293. — С. 290.

11. Порівняльний звіт щодо проблеми насильства над дітьми. — Nobody’s Children Foundation, 2010 — P. 8.

12. Кримінальний процесуальний кодекс України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/go/4651-17 

13. Психологічна експертиза з використанням поліграфу зробила обґрунтовані висновки щодо намірів Надії Савченко - СБУ. - Режим доступу: https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/21/view/4881#.yT6IJcNb.dpbs 

14. Tермінологічний довідник PDD. За заг. ред. Д. Крапола, М. Хендлера, Ш. Штурм. / Переклад О. Назаров, А. Лисенко. - 2012. - Режим доступу: https://apoa.memberclicks.net/assets/docs/Misc.Docs/Terminology%20PDD%20UA.PDF 

15. Назаров О.А. Використання психологічних знань в кримінальному провадженні, цивільних, адміністративних справах: інформаційно-довідковий посібник (перероб. 2-ге видання). - Київ: ДНДЕКЦ МВС Україні, 2013. - 69 с.

16. Войтко В.І. (за ред.) Психологічний словник. - Київ: Вища школа, 1982. — С. 213.

17. Психология: Словарь. Под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. 2-е изд., испр. и доп. — М.: Политиздат, 1990. — 494 с.

18. Мещеряков Б.Г., Зинченко В.П. (ред.) Большой психологический словарь. - М.: АСТ, Прайм-Еврознак, 2009. – 816 с.

 15 августа 2018

Partly cloudy

25°C

Николаев

Partly cloudy

Новини