УДК 371.13:37.043.1   

Безушко Світлана Володимирівна,
к.пед.н., доцент кафедри психології
ПВНЗ "Міжнародний класичний
університет ім. П.Орлика"

В тезах автором наголошується, що правова необізнаність потерпілого, також його психологічна неготовність до участі у кримінальному процесі, який відповідно до статті 120 КПК України може тривати від двох до вісімнадцяти місяців, часто призводить до некваліфікованого захисту ним своїх прав та інтересів. У переважної більшості потерпілих, нажаль зберігається хибна уява про те, що його інтереси на стадії досудового, або судового слідства буде захищати слідчий, державне обвинувачення, або навіть суддя. Адже, досудове слідство - це кримінально-процесуальна діяльність слідчого органів прокуратури, служби безпеки, органів внутрішніх справ та податкової міліції за порушеною кримінальною справою, яка полягає у проведенні слідчих та інших процесуальних дій, спрямованих на збирання, дослідження, перевірку, оцінку та використання доказів, необхідних для встановлення істини у справі та створення умов для здійснення справедливого правосуддя. 

Бібліографічний опис: Безушко С.В. Психолого-правова характеристика потерпілого від злочину на стадії досудового слідства [Електронний ресурс] / С. В. Безушко // Судово-психол. експерт., Застос. поліг. спец. знань юрид. практ.: Електрон. журн. / [редкол.: Назаров О. А. (голов. ред.) та ін.]. - К., 2017. - № 3 (17). - ISSN 2521-1463. -  Назва з екрана. - Дата публікації: 30.10.2017. - Режим доступу: http://expert-nazarov.com/nomera/766-2017-3-17 

Текст статті. Відповідно до Конституції України людина, її життя і здоровья, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою цінністю. Серед завдань кримінального процесу, а отже досудового слідства, як невід’ємної його частини, згідно ст. 2 Кримінально-процесуального кодексу України є охорона прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб. 

На сьогодні в Україні кримінальна ситуація доволі складна і продовжує залишатися дестабілізуючим явищем у соціальному житті. Негативні тенденції громадського розвитку, нестабільність ситуації в сучасному українському суспільстві викликають значне зростання числа злочинів і правопорушень. Адже злочинність є крайньою формою антигромадських явищ, вона вбирає в себе усю сукупність політичних, економіних, соціальних і культурних протиріч. Останні соціологічні дослідження констатують, що особиста та майнова безпека громодян, захист від злочинних посягань більшістю опитуваних ставиться на перше місце серед найбільш хвилюючих проблем. За даними правоохоронних органів в середньому за рік тільки по Миколаївській області реєструється від 18 до 20 тисяч злочинів, кожен другий з них відноситься до категорії тяжких, понад 75% злочинів мають яскраво виражений майновий характер, понад 450 злочинних посягань спрямовані проти життя та здоров'я особи.

Разом з тим, важливе місце в механізмі скоєння злочину відіграє не тільки злочинець, а й сам потерпілий. Поведінка потерпілого від злочину, її вивчення останнім часом дедалі більше притягує увагу вчених та практиків. Це обумовлено насамперед тим, що в ряді випадків остаточне прийняття рішення про скоєння злочину багато в чому залежить від поведінки потерпілого, який власною психологічною непідготовленістю до екстремальної ситуації, необізнаністю про існуючі моделі поведінки зі злочинцями полегшують скоєння ними злочину.

Досить поширеним є випадки, коли потерпілий своєю поведінкою може привести злочинця в стан афекту, страху, ненависті, якому можуть супроводити раптові і навіть небажані для злочинця психомоторні реакції. Цим нерідко пояснюється, що злодій, грабіжник або насильник перетворюється на вбивцю, хоча перед скоєнням злочину він зовсім не мав наміру вбивати потерпілого. У інших випадках потерпілий своєю поведінкою, - необережною, аморальною, провокуючою, або навіть протиправною, створює у злочинця криміногенну установку на скоєння злочину, а інколи, - сприяє досягненню ним злочинного результату. Тому поведінка потерпілого, її психологічні аспекти потребують об'єктивної і всебічної оцінки як один із важливих складових елементів криміногенної ситуації.

Разом з тим, правова необізнаність потерпілого, також його психологічна неготовність до участі у кримінальному процесі, який відповідно до ст.120 КПК України може тривати від двох до вісімнадцяти місяців, часто призводить до некваліфікованого захисту ним своїх прав та інтересів. У переважної більшості потерпілих, нажаль зберігається хибна уява про те, що його інтереси на стадії досудового, або судового слідства буде захищати слідчий, державне обвинувачення, або навіть суддя. Адже, досудове слідство - це кримінально-процесуальна діяльність слідчого органів прокуратури, служби безпеки, органів внутрішніх справ та податкової міліції за порушеною кримінальною справою, яка полягає у проведенні слідчих та інших процесуальних дій, спрямованих на збирання, дослідження, перевірку, оцінку та використання доказів, необхідних для встановлення істини у справі та створення умов для здійснення справедливого правосуддя. Тому слід відзначити, що ці учасники кримінального процесу мають свої власні права і обов'язки, які все ж таки суттєво відрізняються, і, у всякому випадку не співпадають з процесуальними правами та обов'язками потерпілого, або його представника.

Актуальною проблемою для діючого кримінального законодавства є недостатня нормативно-правова захищеність потерпілого від злочинних посягань на стадії кримінального судочинства. Нажаль потерпілий залишається малообізнаним щодо таких інститутів кримінального права, як крайня необхідність, або необхідна опора від злочинних посягань. Уява громадян про можливість захисту себе в межах цих інститутів знаходиться на недостатньому рівні. Так, кримінальним кодексом України 2001 р., передбачено кримінальну відповідальність за погрозу або насильство щодо захисника, або представника особи, за втручання в їх діяльність, умисне знищення, або пошкодження їх майна, тощо.

Але потерпілий, як такий, його життя, здоров'я та майно, нажаль, залишається поки поза межами дійового кримінально-правового захисту від можливих злочинних посягань як під час досудового так і на стадії судового слідства.

Використана література:

1. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За заг. ред. М.І.Мельника, М.І.Хавронюка. - К. : Конон, А.С,К., - 2003.

 23 января 2018

Cloudy

-3°C

Николаев

Cloudy

Новини